::ДУІКТ:: Навчальний процес ПОЛОЖЕННЯ про кредитно-модульну технологію

Навчальний процес

ПОЛОЖЕННЯ
про кредитно-модульну технологію
організації навчального процесу
Державного університету
інформаційно-комунікаційних технологій

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу (далі -Положення) розроблено відповідно до Закону України від 23.05.1991 року №1060-ХІІ зі змінами та доповненнями "Про освіту", Закону України від 17.01.2002 року №2984-ІІІ зі змінами та доповненнями "Про вищу освіту", Постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 року №1074 "Про затвердження Положення про державний вищий заклад освіти", наказу Міністра освіти України від 02.06.1993 року № 161 "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", наказу Міністра освіти і науки України від 23.01.2004 року № 48 "Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу", наказу Міністра освіти і науки України від 23.01.2004 року "Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки".

1.2. Кредитно-модульна технологія організації навчального процесу в поточний час є однією із найбільш сучасних технологій, яка дозволяє забезпечити: підвищення якості освіти в умовах інформаційного суспільства; забезпечення освітньої мобільності кожного громадянина як з точки зору навчання у різних навчальних закладах, так і навчання протягом всього життя; надання випускникам конкурентоспроможності на європейському та світовому ринку праці.
Сутність кредитно-модульної технології організації навчального процесу полягає у відпрацюванні навчального матеріалу навчальних дисциплін окремими блоками (модулями) з оцінкою знань та вмінь студента у вигляді суми балів, отриманих за окремі модулі.
В основу кредитно-модульної технології організації навчального процесу покладені наступні принципи:
- перенесення центру ваги навчального процесу на самостійну роботу студентів та впровадження принципів постійного стимулювання самостійного оволодіння студентом навчального матеріалу;
- забезпечення регулярності і безперервності навчання, підвищення значення та об'єктивності поточного та підсумкового контролю;
- відмова від поточного методу навчання та перехід до індивідуальної підготовки фахівців;
- відмова від традиційних форм оцінки знань студентів, які сильно залежать від суб'єктивного підходу викладачів.

1.3. У даному Положенні основні терміни і поняття застосовуються у наступному значенні:
модуль - це логічно завершена частина теоретичного і практичного навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни, яка передбачена робочою навчальною програмою, протягом відпрацювання якої здійснюється оволодіння певним навчальним об'єктом та формування певного вміння; показником навчального навантаження студента, яке необхідне для відпрацювання навчального матеріалу модуля є кредит; обсяг навчального навантаження студента для відпрацювання навчального матеріалу модуля має бути кратним половині кредиту;
кредит - відображає кількість навчальної роботи студента, необхідної для успішного завершення навчання і включає усі види занять (аудиторні заняття, консультації, самостійну роботу, екзамени та інші види навчальної діяльності); загальне навчальне навантаження кредиту ("вартість кредиту") складає 36 академічних годин; протягом навчального року для успішного завершення навчання кожен студент має відпрацювати 60 кредитів (за чотири роки - 240 кредитів);
змістовний модуль - це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові; змістовний модуль утворюється шляхом структурної декомпозиції навчального матеріалу модуля на навчальні елементи; змістовний модуль є основою для розробки фонду кваліфікаційних завдань модульного контролю;
модульний контроль - це діагностика засвоєння студентом навчального матеріалу модуля та досягнення цілей відпрацювання модуля за допомогою фонду кваліфікаційних завдань; фонд кваліфікаційних завдань - це сукупність кваліфікаційних завдань, яка призначена для перевірки засвоєння змістовного модуля; кожне окреме кваліфікаційне завдання призначено для перевірки засвоєння окремого навчального елементу змістовного модуля та включає п'ять тестових завдань та ситуаційну (комплексну) задачу;
модульна оцінка - це сума балів (за 100-бальною шкалою) отриманих студентом в результатів виконання кваліфікаційних завдань під час модульного контролю, яка заноситься до відомості навчальної дисципліни за семестр;
сумарна модульна оцінка - це середньоарифметична сума модульних оцінок з навчальної дисципліни за семестр; сумарна модульна оцінка формується з використанням 100-бальної шкали і заноситься до відомості навчальної дисципліни за семестр;
екзаменаційна оцінка - це оцінка, яка визначається шляхом переводу викладачем сумарної модульної оцінки, вираженої у 100-бальній шкалі, у традиційну академічну оцінку національної шкали ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно", "незадовільно/п")

Національна шкала академічної оцінки/Шкала ECTS/Шкала навчального закладу
5 - "відмінно" - А - 90-100
4 - "добре" - ВС - 75-89
3 - "задовільно" - DE - 60-74
2 - "незадовільно" (з можливістю повторного складання) - FX - 35-59
2 - "незадовільно/п" (з обов'язковим повторним курсом) - F - 1-34

семестровий екзамен (диференційований залік) - це підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу певної навчальної дисципліни за семестр виключно на підставі сумарної модульної оцінки, шляхом її переводу в екзаменаційну оцінку, без присутності студента;
залікова оцінка - це оцінка, яка визначається шляхом переводу викладачем сумарної модульної оцінки, вираженої у 100-бальній шкалі, у традиційну академічну оцінку ("зараховано", "незараховано")

Національна шкала академічної оцінки/Шкала ECTS/Шкала навчального закладу
зараховано - АВСDE - 60-100
не зараховано - FXF - 1-59

залік - це підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу певної навчальної дисципліни за семестр виключно на підставі сумарної модульної оцінки шляхом її переводу в залікову оцінку без присутності студента;
академічна заборгованість - заборгованість, яка виникає після закінчення семестру на підставі отриманих студентом екзаменаційних і залікових оцінок;
семестрова рейтингова оцінка - це інтегральна чисельна оцінка роботи студента (OPC), яка визначається після закінчення семестру за сумарними модульними оцінками з навчальних дисциплін із врахуванням вагового коефіцієнту кожної дисципліни за формулою:
OPC = де O(i) - сумарна модульна оцінка з i - навчальної дисципліни; t(i) - кількість годин за семестр з i - навчальної дисципліни; n - кількість навчальних дисциплін у семестрі;
рейтинг студента - це порядкова позиція студента серед студентів даного курсу відповідного базового напрямку, спеціальності, факультету, яка визначена на підставі його семестрової рейтингової оцінки;
рейтингова оцінка студента - це інтегральна чисельна оцінка студента, яка визначається за семестровими рейтинговими оцінками, розпочинаючи з першого семестру, за формулою:
ROC = 0,5 * (OPC + RO),
де RO - попередня рейтингова оцінка (для першого семестру RO = OPC);
загальний рейтинг студента - це порядкова позиція студента серед студентів даного курсу відповідного базового напрямку, спеціальності, факультету, яка визначена на підставі його рейтингової оцінки.

II. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ

2.1. Навчальний процес за кредитно-модульною технологією організується відповідно до робочого навчального плану з певного напрямку (спеціальності) та модульних робочих навчальних програм.
На підставі вищезазначених документів розробляються фонд кваліфікаційних завдань та методичні рекомендації для самостійної роботи студентів, які є обов'язковими для організації навчального процесу за кредитно-модульною технологією.
Решта навчально-методичних документів з навчальної дисципліни, які входять до її навчально-методичного комплексу, розробляються на загальних підставах, але з урахуванням особливостей кредитно-модульної технології.

2.2. Перед початком вивчення навчальної дисципліни, під час вступної лекції, до студентів має бути доведена вся необхідна інформації, яка стосується термінів, порядку та умов здійснення модульного контролю та дозволяє їм планувати свій навчальний час для своєчасної та якісної підготовки до модульного контролю. В той же час ця інформація має в першу чергу вирішувати завдання заохочення та стимулювання студентів до відповідального вибору варіантів навчальної діяльності та самостійного, регулярного і безперервного відпрацювання навчального матеріалу.

2.3. Модульний контроль проводиться за всіма навчальними дисциплінами, включеними до навчального плану, незалежно від виду підсумкового контролю - екзамен, диференційований залік, залік.
Модульний контроль проводиться на практичному (лабораторному) занятті або семінарі згідно розкладу занять. Проводить модульний контроль та перевіряє його результати викладач, який проводить вищезазначене заняття згідно розкладу.

2.4. Для проведення модульного контролю використовуються виключно фонд кваліфікаційних завдань, розроблений відповідною кафедрою та узгоджений і затверджений встановленим порядком, та який має бути доступним для студентів.
Протягом 2004-2005 навчального року, перехідного року введення модульно-рейтингової технології, дозволяється використовувати для проведення модульного контролю інші контрольні завдання (контрольні питання, задачі, приклади), які рекомендовані кафедрою.

2.5. В якості оцінки, при підведенні підсумків модульного контролю, використовується 100-бальна шкала. Розподіл балів між окремими завданнями модульного контролю, за пропозицією провідного викладача навчальної дисципліни, встановлює кафедра.

III. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

3.1. Відпрацювання навчального матеріалу кожного модуля завершується проведенням модульного контролю. Модульний контроль проводиться на останньому занятті модуля з метою діагностики досягнення цілей навчання. Додатковий час для підготовки до модульного контролю не виділяється. Підготовка здійснюється за рахунок часу на самостійну роботу студента, який передбачений робочою навчальною програмою для підготовки до занять.

3.2. Модульний контроль проводиться за допомогою спеціального розробленого фонду кваліфікаційних завдань. Кожне кваліфікаційне завдання призначено для перевірки засвоєння окремого навчального елемента змістовного модуля та включає п'ять тестових завдань і ситуаційну задачу. Під час модульного контролю кожний студент виконує всі тестові завдання, які входять до складу кваліфікаційних завдань модуля. Виконання тестових завдань студентом здійснюється у письмовій формі, або за допомогою обчислювальної техніки (засобів автоматизації). Виконання ситуаційних задач здійснюється лише у письмовій формі. Кількість ситуаційних задач, які виконуються кожним студентом під час модульного контролю, визначається кафедрою в залежності від складності задач та наявним часом для їх розв'язання. Комбінація ситуаційних задач для кожного студента має бути такою, щоб забезпечити рівноважкість контролю. У разі необхідності, може використовуватися змішана письмово-усна форма. Вона вводиться при наявності об'єктивних причин, на підставі рішення Методичної ради Університету, за поданням відповідної кафедри. Враховуючи особливість проведення модульного контролю з фізичного виховання, кожне тестове завдання містить в собі чотири-п'ять підводячих тестів. Виконання підводячих тестів здійснюється виключно у вигляді рухових фізичних вправ. Студенти, які звільнені від занять з фізичного виховання за станом здоров'я, готують до захисту реферат.

3.3. До модульного контролю допускаються лише студент, який виконав у повному обсязі усі види робіт (лабораторні, практичні, розрахунково-графічні, розрахункові, реферати, семестрові контрольні завдання, тощо), передбачених робочою навчальною програмою та які він мав виконати під час відпрацювання навчального матеріалу поточного модуля.

3.4. Студент вважається таким, що приступив до проходження модульного контролю, якщо він з'явився на контрольний захід та отримав кваліфікаційні завдання. Виконання кваліфікаційних завдань кожний студент здійснює індивідуально, у час і місці, відведених для цього контрольного заходу розкладом занять. Студент може звернутися до викладача за роз'ясненням змісту завдання. При виконанні завдань студент може користуватися лише тими допоміжними матеріалами або засобами, які дозволені кафедрою. Під час контрольного заходу студенту забороняється у будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати матеріали чи засоби, крім дозволених. Викладач зобов'язаний контролювати самостійність виконання студентом свого завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу.

3.5. При виявленні порушення студентом встановленого порядку проведення модульного контролю викладач, який проводить контрольний захід, усуває цього студента від проведення контролю, не перевіряє його письмову роботу, робить на ній запис "порушив дисципліну", "списав", "підмінив завдання" тощо та оцінює його контрольне завдання "нулем балів".

3.6. Студенту, який не з'явився на контрольний захід без поважних причин, або не допущений до нього, виставляється за поточний модульний контроль оцінка "нуль балів".

3.7. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів на протязі тижня після його проведення. Студент, який не погоджується з отриманою оцінкою з письмовою контрольного завдання, має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою після оголошення результатів перевірки цього завдання. Розгляд апеляції проводиться протягом двох робочих днів після її подання. До складу комісії входить завідуючий кафедрою, або призначений ним викладач та лектор (провідний викладач) з даної навчальної дисципліни. Комісія розглядає апеляцію в присутності студента і приймає остаточне рішення. Якщо студент не звернувся з апеляцією протягом тижня, то оцінка, яка виставлена при перевірці контрольного завдання, є остаточною.

3.8. При успішному відпрацюванні навчального матеріалу модуля студенту присвоюється відповідна кількість кредитів, яка дорівнює обсягу навчального навантаження модуля. Кожному студенту присвоюється однакова кількість кредитів незалежно від якості відпрацювання навчального матеріалу (оцінки).

3.9. Не існує причин, за яких студент може повторно скласти модульний контроль протягом поточного семестру. Дозволяється застосовувати повторну перевірку відпрацювання навчального матеріалу модуля лише під час ліквідації академічної заборгованості після закінчення поточного семестру. Форма і порядок повторної перевірки визначається кафедрою

IV. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МОДУЛЬНОГО І СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ

4.1. Результати модульного і семестрового контролю заносяться до екзаменаційної (залікової) відомості, форма бланку якої додається (бланк друкується на одному аркуші з двох боків). Бланки відомостей та відомості обліковуються та зберігаються на факультеті. Декан факультету несе повну відповідальність за належне заповнення, ведення, облік та зберігання відомостей. Відомості на руки викладачу не видаються.

4.2. Після перевірки результатів модульного контролю, перед оголошенням результатів студентам, викладач прибуває в деканат та заносить результати модульного контролю до екзаменаційної (залікової) відомості, а також до журналу у числовій формі.

4.3. Кожна модульна оцінка повинна бути записана двома цифрами, наприклад 00, 23, 75 тощо. Оцінки у кожному стовпці відомості повинні бути просумовані викладачем (контрольна сума). Ця сума записується відповідно під кожним стовпцем чотирма літерами, наприклад 0075, 2856, 1289 тощо. Викладач зобов'язаний чітко заповнювати відомість, виправлення не допускаються. Викладач несе особисту відповідальність за вірність заповнення відомості, акуратність і своєчасність її ведення. Завідуючий кафедрою та провідний викладач з навчальної дисципліни (лектор), зобов'язані здійснювати регулярний контроль за порядком ведення викладачем екзаменаційної (залікової) відомості.

4.4. Студент, який пропустив модульний контроль з поважної причини, зобов'язаний зареєструвати у деканаті відповідний оправдальний документ не пізніше ніж на наступний робочий день після закінчення дії поважної причини. У цьому випадку йому надається право пройти модульний контроль індивідуально. Результати індивідуального модульного контролю фіксуються у талоні, виданому у деканаті, та який зберігається разом з відповідною відомістю.

4.5. Після останнього модульного контролю з навчальної дисципліни у поточному семестрі, викладач визначає сумарну модульну оцінку за результатами усіх модульних контролів та проставляє її до відомості, а також заносить її до журналу. При визначенні сумарної модульної оцінки викладач має право збільшити її від 1 до 5 балів, в залежності від активності студента на заняттях, своєчасності та ретельності відпрацювання навчальних матеріалів, участі в олімпіадах і науково-дослідній роботі та інше. При цьому сумарна модульна оцінка записується у формі, у якій можна розрізнити основну і додаткову оцінки, наприклад 12+2, 85+1, 54+3. Сумарна модульна оцінка студентів, які з поважних причин були відсутні на модульному контролі, обраховується з урахуванням модульної оцінки, наведеної у талоні, виданого деканатом.

4.6. Сумарна модульна оцінка переводиться викладачем у екзаменаційну (залікову) оцінку відповідно до рекомендованої шкали та проставляється до відомості, а також заноситься до журналу. Екзаменаційну (залікову) оцінку, крім оцінки "незадовільно", викладач записує також у залікову книжку студента.

V. УМОВИ ВІДРАХУВАННЯ ЗА АКАДЕМІЧНУ НЕУСПІШНІСТЬ ТА ЗАЛИШЕННЯ ДЛЯ ПОВТОРНОГО НАВЧАННЯ

5.1. Студент, який отримав у поточному семестрі не більше двох екзаменаційних оцінок "незадовільно", має право ліквідувати академічну заборгованість після завершення поточного і до початку наступного семестру. Студенту дозволяються зробити не більше двох спроб ліквідації академічної заборгованості: один раз перед викладачем, другий - перед комісією, яка створюється деканом факультету. Порядок ліквідації академічної заборгованості (повторне проходження усіх модульних контролів навчальної дисципліни, повторна здача модульного контролю з модульною оцінкою менше 60 балів тощо) визначається відповідною кафедрою.

5.2. Якщо одна або обидві незадовільні екзаменаційні оцінки класифікуються як "незадовільно/п", студент повинен пройти відповідний курс повторно протягом наступного семестру. При цьому повторний курс навчання здійснюється виключно за його власні кошти (незалежно від того чи є студент бюджетником або контрактником). Для повторного проходження курсу, на відповідній кафедрі для кожного студента складається індивідуальний план занять, який підписується викладачем, який буде вести повторний курс, та затверджується завідуючим кафедрою. Викладачу заняття зі студентом, при повторному проходженні курсу, оплачується додатково. Студент, який відмовляється від повторного проходження курсу або повторно не пройшов його протягом наступного семестру, підлягає відрахуванню із Університету.

5.3. Студент відраховується із Університету за академічну неуспішність якщо він отримав протягом поточного семестру більше двох екзаменаційних оцінок "незадовільно" або "незадовільно/п".

VI. ЗАСТОСУВАННЯ РЕЙТИНГОВИХ ОЦІНОК ТА РЕЙТИНГУ СТУДЕНТІВ

6.1. Після закінчення поточного семестру деканатом визначається семестрова рейтингова оцінка кожного студента - інтегральна чисельна оцінка навчальної роботи студента, яка визначається після закінчення семестру за сумарними модульними оцінками з навчальних дисциплін із врахуванням вагового коефіцієнту кожної дисципліни, а також рейтингова оцінка студента - інтегральна чисельна оцінка студента, яка визначається за семестровими рейтинговими оцінками, розпочинаючи з першого семестру.

6.2. Семестрова рейтингова оцінка та рейтингова оцінка використовується деканатом для визначення рейтингу та загального рейтингу кожного студента - порядкової позиції студента серед студентів даного курсу відповідного базового напрямку, спеціальності, факультету.

6.2. Рейтинг та загальний рейтинг є підставою для призначення іменних стипендій, надання приоритетного права у вирішенні навчальних і соціально-побутових проблем та інше. Порядок застосування рейтингу та загального рейтингу студента затверджується на засіданні Вченої ради факультету на початку навчального року.

Проректор з навчальної роботи Уваров Р.В.