У вівторок, 10 березня о 14:30 в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій в ауд.129 відбудеться засідання філологічних студій на тему: "Категорія ґендеру як визначник особистісної та національної ідентичностей". Захід організований кафедрою Української мови, кафедрою Англійської мови та комп'ютерних лінгвотехнологій, кафедрою Інтернет-технологій та заступником директора ННІТ Тетяною Мелешко.

Протягом дискусії розглядатимуться питання словотворення і вживання фемінітивів/маскулінитивів, ґендерного зсуву семантичних значень, стильові ознаки жіночого/чоловічого письма.

Тема фемінітивів не була новою для українців і до ухвалення нового правопису в 2019 році, в якому затвердили їхнє використання та найпродуктивніші моделі творення. Мовна норма – це змінне явище. І змінюється вона за потреб суспільства.

Фемінітиви позбавляють мову двозначності, роблять її недискримінаційною, дружньою до жіноцтва та ламають стереотипні уявлення про роль жінки в суспільстві. Чимало слів завжди вживали у формі чоловічого роду для позначення чоловіків і жінок. Наприклад: академік, інженер, кандидат, ректор. Колись такі професії мали лише чоловіки. У процесі набуття їх жінками з'явились і жіночі відповідники, які утворюються від іменників чоловічого роду – інженерка, кандидатка, ректорка.

Але також це повернення до джерел української мови. Фемінітиви віддавна були в нашій мові, що можна підтвердити, звернувшись до словників, які укладені у ХІХ столітті та на початку ХХ століття.

Радниця міністерки освіти і науки України Олена Масалітіна називає введення до Правопису фемінітивів «історичним моментом», а самі фемінітиви – «питомою рисою української мови».