На перший погляд – нічого. Але давайте зазирнемо глибше. Українська вишивка вражає різноманітністю візерунків – кола, ромби, крапки, квадрати, трикутники, спіралі...

Математичні основи української вишивки

Вишивання – це справжня наука. Кожна техніка передбачає свій порядок нанесення орнаменту та послідовність розташування візерунків. Важко уявити, скільки часу витрачали майстрині на те, щоб всі їх елементи були чіткими та рівними, знаходилися один від одного на однаковій відстані.

У центрі наукових досліджень вишиванок не лише типи орнаменту, колірне оформлення малюнку, символіка. Дослідники намагаються зрозуміти, за допомогою якого способу утворюються та розміщуються на площині ці композиції. Їм вдалося визначити, що бордюри (смуги орнаменту) будуються за допомогою таких геометричних явищ:

• паралельне перенесення;
• дзеркальна симетрія з вертикальною або горизонтальною віссю;
• обертова симетрія.

Це доводить, що вишивання – складна робота. Кожна техніка базується на певних розрахунках, а тому майстрині під час роботи були дуже уважними. Тепер розумієте, чому кожна вишиванка – це витвір мистецтва!

Як математичність вишивки допомагає у її створенні

Завдяки симетричності вишивки, вченим вдалося створити її математичну модель. Для чого це потрібно? Щоб створити програми, які дозволяють вишивальним машинам робити візерунки, близькі до традиційних. Запрограмував алгоритм вишивки, машина якийсь час попрацювала – і все, маєш бажаний малюнок. Хіба не диво?

Використання методу математичного моделювання дає змогу не тільки відтворювати традиційні орнаменти, а й створювати нові. Таким чином, машинне вишивання дозволяє складати візерунки будь-якої форми без стібків переходу. Тож вишивка – це не тільки продукт творчості. Тут мають значення симетрія орнаментів та певні розрахунки.