Практики є однією із основних форм організації навчального процесу, яка забезпечує єдиний, комплексний підхід до організації підготовки, системності, безперервності та спадкоємності навчання студентів та закріплення зв’язків з підприємствами.

При проведенні практики кафедра керується Положенням про проведення практики здобувачів вищої освіти Державного університету інформаційно-комунікаційний технологій.

Відповідно до навчального плану передбачено наступні види практик:

Бакалаври

• ознайомча практика
• виробнича практика
• переддипломна практика

Магістри

• науково-педагогічна практика
• науково-дослідна практика
• переддипломна практика

Аспіранти

• науково-педагогічна практика

При проведенні Науково-педагогічної практики аспірантів кафедра керується Положення про порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій

НАВЧАЛЬНА (ОЗНАЙОМЧА)  ПРАКТИКА (бакалаврська)

Мета ознайомчої практики – первинне ознайомлення з виробничим процесом та початкова адаптація до професійної діяльності, а також систематизація, розширення та закріплення професійних знань, формування у студентів навичок ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування, знайомство студентів з прийомами, процедурами і методами вирішення практичних завдань і закріплення теоретичних знань, отриманих в університеті при вивченні навчальних дисциплін:

• Групова динаміка та комунікації,
• Основи інженерії програмного забезпечення,
• Програмування С++
• Алгоритми та структури даних С++
• та ін.

Завдання практики включають наступне:

• ознайомлення із сучасними підприємствами, що розробляють програмне забезпечення;
• ознайомлення з процесом створення програмного забезпечення та технологічними рішеннями, що застосовуються в інженерії програмного забезпечення;
• отримання практичних навичок у застосуванні методів розробки та супроводу програмного забезпечення;
• закріплення і поглиблення знань, отриманих під час навчального процесу;
• покращення комунікаційних навичок роботи в команді по створенню програмного забезпечення.

 Програма з ознайомчої практики 

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА (бакалаврська)

Метою виробничої практики є поглиблення та закріплення теоретичних знань, отриманих у процесі вивчення певного циклу теоретичних дисциплін, практичних навичок, ознайомлення безпосередньо в установі, організації, на підприємстві, в компанії з виробничим процесом і технологічним циклом виробництва, набуття професійних вмінь і навичок зі спеціальності.

Під час практики студенти повинні оволодіти сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії; сформувати на базі одержаних знань професійні уміння і навички для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах та виховати необхідність систематично поновлювати свої знання та вчасно їх застосовувати в практичній діяльності.

Виробнича практика проводиться у реальній виробничій обстановці і передбачає ознайомлення з технічною, нормативною та іншою документацією, виконання завдань зі спеціальності (проектування, моделювання, розробка програмного забезпечення тощо), отримання досвіду роботи в колективі.

Завдання виробничої практики:

• отримання практичних навичок у проектуванні, розробці та впровадженню програмного забезпечення безпосередньо на виробництві;
• закріплення і поглиблення знань студентів, отриманих в процесі теоретичного навчання з таких дисциплін як «Професійна практика програмної інженерії», «Комп’ютерні дискретні структури»,  «Дослідження операцій», «Алгоритми та структури даних», «Організація баз даних та знань» та ін;
• ознайомлення з сучасними  технологіями розробки програмного забезпечення безпосередньо на виробництві;
• ознайомлення з процесом розробки, впровадження та супровіду програмного забезпечення;
• оволодіння прийомами та навичками проектуванння та інженерії програмного забезпечення для вирішення інженерних, наукових, а також бізнес задач;
• ознайомлення з методами наукових досліджень, обчислювальної та дослідницької роботи;
• накопичення практичного досвіду роботи в команді по створенню програмного забезпечення;
• сприяння виробленню навичок професійної діяльності.

Знання та вміння, отримані під час проходження виробничої практики, сприяють загальному розвитку майбутнього бакалавра в області інженерії програмного забезпечення, розширюючи його знання і практичні вміння з вивчених дисциплін.

 Програма з виробничої практики 

ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА (бакалаврська)

Переддипломна практика бакалаврів є завершальним етапом навчання і проводиться на випускному курсі з метою узагальнення і вдосконалення здобутих ними знань, практичних умінь та навичок, оволодіння професійним досвідом та готовності їх до самостійної трудової діяльності, а також збору матеріалів для виконання кваліфікаційної роботи.

Завданнями переддипломної практики є:

• збір матеріалів із загальнодоступних джерел, в т.ч. із мережі Інтернет для досліджуваної предметної області, що буде розглядатися у кваліфікаційній роботі;

• огляд та аналіз літературних джерел, існуючих засобів розв’язання завдань предметної галузі, в тому числі, із використанням сучасних інформаційних та інфокомунікаційних технологій;
• огляд та аналіз програмного забезпечення, яке може бути використано для вирішення задач предметної галузі;
• визначення об’єкту, предмету, мети та постановка завдань кваліфікаційної роботи бакалавра.

Під час практики студент має закріпити, розширити та практично використовувати теоретичні основи навчальних дисциплін з проектування, розробки та тестування програмного забезпечення різного призначення, провести збір матеріалів для  розробки і обґрунтування рішень кваліфікаційної роботи та набути професійного досвіду та підготовки до самостійної роботи.

 Програма з переддипломної практики бакалаврів  

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА (магістерська)

Мета науково-педагогічної практики полягає в ознайомленні з основними принципами, нормами, методиками та методологіями викладання фахових дисциплін та здобуття навичок викладацької діяльності у закладах вищої освіти.

Завдання науково-педагогічної практики:

• відпрацювання практичних вмінь та навичок із науково-педагогічної підготовки та проведення аудиторних занять у закладах вищої освіти;
• вироблення критичного мислення та аналітичного навику щодо наукової підготовки лекційно-практичного/лабораторного матеріалу та завдань самостійного опрацювання студентами;
• наукова систематизація отриманих під час навчання знань, умінь та навичок з професійної діяльності та переведення цих знань у науково-педагогічний формат і донесення їх до аудиторії;
• розвиток творчо-креативних здібностей, педагогічної майстерності з фахових дисциплін викладача у закладах вищої освіти;
• набуття навичок організаційного характеру для роботи у аудиторний та позааудиторний час.

 Методичні вказівки до науково-педагогічної практики  

 Програма науково-педагогічної практики (магістри)

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ПРАКТИКА (магістерська)

Науково-дослідна практика магістрів денної і заочної форм навчання спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» відіграє важливу роль для магістрів у написанні магістерської кваліфікаційної роботи. Головною метою науково-дослідної практики є підготовка глибоко мислячого спеціаліста в галузі інженерії програмного забезпечення, здатного володіти основами теорії науки і творчої наукової діяльності, навичками збору, оброблення та аналізу результатів наукових експериментів, здатного генерувати ідеї, володіти нахилами і здібностями до наукових повідомлень і прогнозів. Науково-дослідна практика проводиться також із метою збору емпіричного матеріалу для аналізу й узагальнення актуальної наукової проблеми, наукового матеріалу; розроблення наукових ідей для магістерської кваліфікаційної роботи. Водночас важливе значення має й одержання навичок самостійної науково-дослідної діяльності.

Завданнями науково-дослідної практики є:

• оволодіння сучасною методологією наукового дослідження;
• закріплення знань, умінь і навичок, одержаних у процесі вивчення дисциплін;
• оволодіння методами збирання, аналізу та узагальнення наукової інформації;
• оволодіння вміннями викладати здобуті результати у вигляді звітів, публікацій, доповідей;
• формування уявлення про сучасні інформаційні технології наукової інформації;
• формування навичок самоосвіти і самовдосконалення;
• мотивація науково-дослідної діяльності магістрів.

Зміст науково-дослідної практики визначається загальною концепцією магістерської підготовки. Він включає в себе освітньо-виховну, освітньо-пізнавальну, практичну і дослідну діяльність магістрантів і передбачає системне бачення проблеми по темі магістерської роботи, а також формування необхідних дослідних компетенцій майбутнього консультанта-дорадника, методиста, викладача.

 Методичні вказівки до науково-дослідної практики 

 Програма науково-дослідної практики (магістри)

ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА (магістерська)

Переддипломна практика магістрів завершує цикл практичної підготовки та є важливою складовою частиною підготовки магістрів денної і заочної форм навчання спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення». Переддипломна практика проводиться відповідно до Положення про організацію та проведення практики здобувачів вищої освіти у Державному університеті телекомунікацій.

Переддипломна практика є видом освітнього процесу, спрямованого  на підготовку здобувачів вищої освіти магістерського рівня до професійної діяльності, в основному шляхом самостійного рішення реальних науково-дослідних та/або виробничо-господарських завдань, а також апробації в реальних умовах теоретичних досліджень за темою кваліфікаційної роботи магістра.

Метою переддипломної практики є забезпечення взаємозв’язку між науково-теоретичною і практичною підготовкою магістрів, розвиток навичок та вмінь розв’язання складних задачі і проблем у певній сфері інженерії програмного забезпечення, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій і характеризується невизначеністю умов і вимог.

Переддипломна практика передбачає вдосконалення знань, умінь та навичок, пов’язаних з:

• аналізом наукових концепцій і заснованих на них технічних рішень;
• практичним застосуванням методів та прийомів наукового дослідження;
• аналізом, синтезом та узагальненням результатів власних досліджень;
• оформленням власної наукової роботи і технічного проекту.

Зміст переддипломної практики визначається загальною концепцією магістерської підготовки. Він включає в себе дослідну і практичну діяльність магістрантів та передбачає системне бачення проблеми за темою магістерської роботи, а також формування необхідних компетенцій майбутнього фахівця, який здатний ставити та розв’язувати складні задачі і проблеми з розроблення, забезпечення якості, впровадження та супроводу програмних засобів, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог, забезпечувати сталий розвиток ІТ компаній щодо якості процесів та результатів розробки програмного забезпечення. При проходженні практики здобувачі вищої освіти магістерського рівня вивчають, розробляють і досліджують:

• технології, методи й моделі проектування, розробки, тестування, налагодження і впровадження додатків для інформатизації різних аспектів діяльності, пов’язаних з тематикою магістерської роботи;
• інформаційні системи, що пов’язані з тематикою магістерської роботи, та їх окремі модулі;
• інформаційні технології та програмне забезпечення для рішення завдань магістерської роботи;
• автоматизовані системи керування, що пов’язані з тематикою магістерської роботи, та їх окремі модулі;
• інші методи та засоби інженерії програмного забезпечення, пов’язані з тематикою магістерської роботи.

 Методичні вказівки до переддипломної практики магістрів 

 Програма переддипломної практики (магістри)

Науково-педагогічна практика (аспірантська)

Метою практики є набуття здобувачами наукового ступеня доктора філософії навичок та досвіду навчальної та науково-методичної діяльності, формування та розвиток професійних компетентностей щодо здійснення науково-педагогічної діяльності, а також набуття досвіду самостійної наукової роботи, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел й готовності до викладацької діяльності в закладах вищої освіти.

Завдання практики полягає у формуванні у здобувачів наукового ступеня доктора філософії відповідних компетентностей:

• структурування та перетворення наукових знань у навчальний матеріал;
• формування професійних умінь, пов’язаних з науково-педагогічною діяльністю, у тому числі функцій проектування, конструювання й організації освітнього процесу в закладах вищої освіти;
• уміння сформулювати навчально-виховну мету, адекватного вибору типу і виду занять, використання різних форм організації навчальної діяльності здобувачів вищої освіти, діагностики, контролю та оцінки ефективності освітньої діяльності;
• уміння розробляти методичні матеріали для всіх видів освітньої роботи;
• опанування сучасними освітніми технологіями, методами та методиками викладання дисциплін спеціальності F2 Інженерія програмного забезпечення підготовки здобувачів вищої освіти ступеня докторів філософії, способами активізації освітньої діяльності, особливостями професійної риторики розвитку творчого підходу до навчально-методичної роботи, наукової діяльності, формування потреби самовдосконалення, підвищення своєї кваліфікації;
• професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;
• здатності до критичного оцінювання проведення лекцій та інших видів аудиторних занять, формулювання висновків щодо організації власної викладацької діяльності;
• гнучкість в адаптації до нового соціального середовища;
• оформлення документації щодо планування та результатів науково-педагогічної діяльності.

 Програма практики