29 жовтня 2026 року для здобувачів усіх рівнів вищої освіти (бакалаврів, магістрів та аспірантів) Навчально-наукового інституту інформаційних технологій Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій відбулася важлива тематична онлайн-лекція. Захід, присвячений питанням наукових досліджень та академічної доброчесності в умовах розвитку інновацій, провела завідувачка кафедри української мови, кандидат філологічних наук, доцент Світлана СТЕЖКО.

Під час зустрічі здобувачі детально ознайомилися з оновленим законодавчим підґрунтям. Зокрема, було розібрано Закон України «Про академічну доброчесність» (№ 4742-IX від 18.12.2025, введений у дію 31.07.2026). Цей документ чітко визначає фундаментальні цінності, правила етичної поведінки, види порушень та відповідні механізми реагування на них. Учасники обговорили принцип презумпції доброчесності, ключові етичні орієнтири сучасного науковця та межу між повсякденним припущенням і доказовим знанням.

Окрему увагу лекторка зосередила на найбільш актуальному виклику сьогодення — використанні інструментів генеративного штучного інтелекту в навчальному та науковому процесах. Світлана Орестівна наголосила на таких ключових аспектах:

• інструменти ШІ не заборонені й можуть бути чудовими помічниками в навчанні;
• їх застосування вимагає повної прозорості, належного цитування та чіткого зазначення використаних методик;
• ШІ не може виступати співавтором, а отже, відповідальність за поданий результат завжди несе виключно студент.

Також учасники детально розібрали різні види академічних порушень — від плагіату та фабрикації даних до недоброчесного використання ШІ і купівлі робіт. При цьому лекторка наголосила на невідворотних санкціях за такі дії, звернувши особливу увагу на Постанову Кабінету Міністрів України № 1145 від 17.09.2026. Цей документ регламентує процедуру позбавлення ступеня вищої освіти у разі встановлення фактів плагіату, фабрикації чи фальсифікації у кваліфікаційній роботі.

Особливу активність під час обговорення виявили студенти кафедр комп'ютерної інженерії та штучного інтелекту. Здобувачі порушили низку гострих практичних питань:

• де проходить межа між звичайним редагуванням тексту та генерацією контенту;
• як правильно оформлювати посилання на згенеровані матеріали у наукових працях;
• як розподіляється відповідальність за помилки та виявлені «галюцинації» в програмних реалізаціях та наукових дослідженнях.

Закріпити отримані знання здобувачі змогли під час інтерактивної гри, наближеної до реальних ситуацій, де вони вчилися самостійно виявляти прихований плагіат у навчальних та наукових текстах. Головним висновком зустрічі стало усвідомлення того, що штучний інтелект — це лише потужний підсилювач розуму, тоді як академічна чесність створює справжній фундамент професіоналізму та репутації фахівця.

Проведення таких лекцій є надзвичайно важливим для студентів на всіх етапах навчання. Для бакалаврів, які тільки навчаються та роблять свої перші кроки в наукових дослідженнях, це можливість одразу закласти правильний фундамент етичної поведінки. Водночас для магістрів та аспірантів критично важливо постійно оновлювати свої знання у сфері академічної доброчесності, особливо з огляду на стрімкий розвиток технологій та оновлення нормативної бази, щоб їхні кваліфікаційні та дисертаційні роботи відповідали найвищим сучасним стандартам.